«Лицарі голодного Ренесансу»
«Лицарі голодного Ренесансу»
(«Knights of the Hungry Renaissance»)
Автор – Дмитро Горбачов
Видавництво – Видавничий дім «Дух і Літера»
Мова – українська
Явище «український авангард» вперше прозвучало на Заході у 1973 році на лондонській виставці «Tatlin’s dream». Тоді там вперше були виставлені роботи світового рівня безвісних авангардистів України Василя Єрмилова й Олександра Богомазова. Це змусило згадати й інших відомих на весь світ майстрів, за походженням, вихованням, самосвідомістю та національними традиціями пов’язаних із Києвом, Харковом, Львовом, Одесою. Окрім зазначених, у книжці один за одним зринають портрети «найвірнішого сина України» Давида Бурлюка; поляка, який мав себе за українця, Казимира Малевича; професора Київського художнього інституту і бандуриста Володимира Татліна; засновниці української школи конструктивістської сценографії Олександри Екстер; митців «Культур-Ліги»; феноменального скульптора Олександра Архипенка. Це був час розквіту в Україні різних видів мистецтв, постання нових імен і шкіл, час становлення нових медіумів і практик, час потужної української самосвідомості, української мови. Водночас це період значних травм і потрясінь - Українська революція та більшовицька окупація, червоний терор, голод 20-х і 30-х. сталінські репресії, в яких не стало багатьох творців цієї історичної епохи. Книга висвітлює глибокий вплив авангарду на нонконформістів 1960-х років, у тому числі на український культурний і політичний антирадянський дисидентський рух так зв. шістдесятників.
